Репрезентовано стислий огляд життя та творчості видатного вченого О.О.Богданова (Малиновського), автора відомої "загальної організаційної науки" ("Тектології"). Окремі тектологічні ідеї вперше розглянуто автором у романі-утопії "Червона зірка", в якому зображено суспільство майбутнього та його особливості з власних наукових позицій. Розглянуто "Червону зірку" як тектологічну роботу та проаналізовано деякі ідеї Богданова, котрі вперше проголошено у даному творі.

Розглянуто специфіку соціологічного аналізу актуальних проблем управління соціальними проектами за сучасних умов. Акцентовано увагу на особливостях соціальних проектів, технології їх реалізації. Суб'єктами управління проектом можуть бути урядові структури та представники приватного бізнесу. Обгрунтовано необхідність участі соціолога в процесі розробки та реалізації соціального проекту з метою посилення його соціальної направленості.

Досліджено процес, який відбувається у системі вищої освіти України у глобальному, всесвітньому контексті розвитку індустріальної цивілізації, з урахуванням особливостей національного, культурного та історичного розвитку України. Обгрунтовано необхідність формування нової філософії вищої освіти, нової "місії" вищої школи, пов'язаної з переходом до постіндустріального суспільства. Сучасний стан української вищої освіти проаналізовано з урахуванням найбільш актуальних соціальних та економічних проблем. Висвітлено потребу в інноваційному способі розвитку української вищої освіти на сучасному етапі як єдиному можливому шляху до її нової ролі соціетальної системи, що створює зону прискореного розвитку цілого соціального організму.

Досліджено проблему взаємодії влади та суспільства, представлених органами державної влади та громадськими інститутами. У процесі аналізу експертного соціологічного опитування представників держадміністрацій виявлено, що між громадянським суспільством і структурами влади сформовано протистояння. Для зростання ефективності соціального управління на етапі трансформації українського суспільства необхідно створити умови для життєдіяльності громадських ініціатив. Розвиток співробітництва між владою та суспільством, подолання відчуженості населення від впливу на політичні процеси у суспільстві можливі завдяки організації діалогових процедур взаємодії, застосуванню соціальних та інформаційних комунікацій, розвитку системи "public relations".

Розглянуто різні підходи щодо визначення громадянського суспільства. Зроблено висновок про необхідність суб'єктивації - надання окремій людині та різним групам статусу соціальних суб'єктів з метою формування громадянського суспільства. Проаналізовано роль мас-медіа в даному процесі, встановленні діалогу між соціальними суб'єктами. Приділено увагу тим змінам у соціальному інституті засобів масової комунікації, які сприяють виникненню громадянського суспільства. Запропоновано принципи їх діяльності за сучасних умов.

Розглянуто питання визрівання соціальної свідомості за допомогою понять "соціальна зрілість соціальних груп", "соціальні якості", "ідентифікація", "культурне інсценування", "стиль життя" та "форма життя". Викладено концепцію Л.Іоніна про ідентифікацію як культурне інсценування. Доведено, що визрівання свідомості великих соціальних груп внаслідок ідентифікації за типом культурного інсценування є мало ймовірним. Досліджено емоційну ідентифікацію, яка відіграє значну роль у формуванні соціальних якостей (на кшталт альтруїзму).

Відзначено роль моделей успіху в формуванні диспозицій молоді. Завдяки своїй ціннісній привабливості дані образи мають високий ступінь імперативності. Визначено характер і сутність діяльності людини, регламентовано сфери її активності. За допомогою моделей успіху відбувається легітимація існуючої соціальної структури. Визначено функції, важливі для збереження та розвитку соціального цілого.

Розглянуто індекс споживчих настроїв як показник соціальних змін. Індекс споживчих настроїв базується на моніторингу громадської думки, є показником сучасного та майбутнього економічного, соціального, політичного стану суспільства. Наведено дані про зміни матеріального положення мешканців Запоріжжя та Запорізької області з 1990 р.

Досліджено проблему легітимації. Стисло подано історію даного поняття, яке традиційно розглядалось як явище політичної сфери соціального життя. Розглянуто різні підходи стосовно даної проблеми М.Вебера, Т.Парсонса, П.Бурдьє, Р.Барта, Ю.Хабермаса. Зроблено висновок, що не можна обмежувати проблему легітимації лише політичною сферою, бо легітимація стосується влади і у сфері соціального життя.

Досліджено соціологічні аспекти трудової мобільності за умов регіонального ринку праці. Обгрунтовано основні методологічні принципи побудови вибірки та оцінку її репрезентативності.

Розглянуто особливості сучасної релігійної ситуації в Україні. Проаналізовано причини виникнення та розквіту ряду релігійних рухів, які не мають давніх традицій в українському суспільстві. Обгрунтовано необхідність детального соціологічного та релігієзнавчого досліджень даних рухів з метою запобігання конфліктам у сфері релігії.

Розглянуто проблеми становлення освіти як суб'єкта соціокультурної трансформації. Висвітлено питання актуалізації ролі освітньої системи як агента соціалізації особистості. Надано кількісні та якісні характеристики вищої освіти у сучасній Україні. Проаналізовано глобальні та регіональні, зовнішні та внутрішні фактори, що зумовлюють становлення суб'єктності як якості соціального інституту освіти. Серед глобальних чинників розглянуто інформатизацію суспільства, екологію суспільної свідомості, підвищення комунікативної культури, зростання впливу засобів масової інформації тощо. Серед регіональних факторів - становлення правової держави та громадянського суспільства. За умов сучасної України інститут освіти здійснює суттєвий вплив на процеси її соціокультурної трансформації.

Висвітлено роль і значення соціальної інфрастуктури туризму як чинника економічного та соціального процвітання суспільства. Проаналізовано основні фактори, що визначають потенційні можливості розвитку туризму. Обгрунтовано необхідність планомірного розвитку соціальної інфраструктури туризму як формуючого чинника.

Проаналізовано взаємозв'язок економічних факторів і міграційних процесів в Україні. Розглянуто регіональні особливості економічного розвитку, зміни у структурі зайнятості населення, ситуацію у фінансовій сфері як фактори, що є причиною міграційної поведінки та визначають соціально-демографічну структуру мігрантів, направленість міграційних потоків.

Досліджено зміни, що відбуваються в свідомості юнаків, які проходять строкову військову службу. Доведено, що трансформація свідомості полягає, перш за все, в зруйнуванні індивідуального світосприйняття, системи цінностей, оціночних стереотипів. Зроблено порівняльний аналіз авто- та гетерестереотипів, які склалися у військовослужбовців строкової служби та курсантів. Описано чотири основні типи порушень їх системи ідентифікацій.

Зміни, які відбуваються у нашому суспільстві, набули тотального характеру та спонукають до вивчення усіх видів діяльності людини, традиційно досліджених соціологією, до наукової діяльності у цій галузі. Інноваційні методи, які застосовуються з метою вирішення різних питань і проблем сучасного життя, є ефективним засобом управління для представників влади. Інноваційна діяльність - це специфічна форма активного ставлення людини до навколишнього світу, яка полягає у його доцільній зміні та перетворенні. Суб'єктом інноваційної діяльності людина може стати лише за умов виконання у суспільстві певних обов'язків, зумовлених конкретними потребами, інтересами, мотивами.

Розглянуто складності та протиріччя педагогічної діяльності за умов інформаційного суспільства. Викладено особливості вимог до вчителя як учасника комунікативного процесу. Висвітлено установки концептуальної програми реформаторів європейської системи "Освіта у Європі: освіта для Європи". Проаналізовано шляхи розбудови шкільної освіти в Україні.

Проаналізовано процеси політичної комунікації у сучасній Україні. Зміни у характері, поява принципово нових тенденцій у даних процесах обумовлює необхідність нових підходів до її аналізу. Запропоновано аналіз політичної комунікації з точки зору комунікаційних конфліктів як один з можливих методів. Відзначено, що методи - це явища, що заважають і повністю блокують отримання зворотного зв'язку в комунікації, який є показником ефективності комунікативних процесів. Запропоновано перший крок подібного аналізу, який передбачає детальний опис системи політичної комунікації відповідно до ряду параметрів, які містять чинники реальних і потенційних конфліктів.

Глибокі зміни соціальної структури сучасного суспільства призвели до трансформації соціального статусу багатьох груп, що особливо позначилось на інтелігенції. За допомогою аналізу емпіричного матеріалу доведено, що представники даних груп зазнають наслідків критичного падіння рівня прибутків. У зв'язку з відсутністю підвищеного попиту на висококваліфікованих фахівців спостережено падіння професійного статусу спеціалістів, послаблення трудових функцій і пов'язаних з ними можливостей забезпечення культурного розвитку суспільства.

Розкрито поняття "цінність" у категоріальній системі соціологічного знання. Проаналізовано розуміння сутності та природи цінностей з точки зору Е.Дюркгейма, О.Г.Здравомислова. Розглянуто уявлення Уільяма Л.Кольба про соціологічну роль цінностей. Наведено класифікацію та метод вивчення цінностей М.Рокича. Висвітлено основні підходи до вивчення системи цінностей у історії світової соціологічної думки.